Авторизація
Шановний Гість
Ласкаво просимо!

Будь-ласка увійдіть у свій профіль, або зареєструйтесь скориставшись формою яка вказана нижче



Якщо ви зареєстровані на сайті www.olexandrivka.info,
то для входу можна використати ті ж самі
е-мейл та пароль
Режим роботи
Понеділок - П'ятниця

-

Cубота

-

Неділя - Вихідний

Останній день місяця
Санітарний
Головна » Поради батькам

Насамперед зауважу, що жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом. У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Булінг - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Які ознаки булінгу? Типовими ознаками булінгу є: • систематичність (повторюваність) діяння; • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі; • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого». Які є види булінгу ? Виділяють такі види булінгу: • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень); • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж); • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей); • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти); • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв). Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу? Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву. Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом. Яка роль відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу? Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник: • розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування; • вживає відповідних заходів реагування; • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); • повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Яка відповідальність за вчинення булінгу? До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку. І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу: • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти. • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона). • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу. • Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Категорія: Поради батькам | Переглядів: 12 | Додав: Адміністратор | Дата: 22.07.2019 | Коментарі (0)

Де можна зареєструвати народження малюка? Зараз документи для реєстрації дитини можна подати: • у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); • у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); • у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків). Як це зробити? Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника. Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID. Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері). Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі). Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи. В який термін потрібно реєструвати дитину? Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн. Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади? Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб. Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються відомості на підставі свідоцтва про шлюб. Що ще може знадобитися для реєстрації? У переліку паперів для держреєстрації малюка обов’язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини. Крім того, у разі наявності причин, з яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу. Важливо пам’ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов’язкова присутність обох батьків. Як подати заявку на «дитячі гроші»? Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається. Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Категорія: Поради батькам | Переглядів: 13 | Додав: Адміністратор | Дата: 22.07.2019 | Коментарі (0)

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів? Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців. Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів. При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність. Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць. Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця? Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України. При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду. Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини? Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів. Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України. У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків. При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду. Яке покарання за порушення строку вивезення дитини? Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників. За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн). Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків. Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим. Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 30 | Додав: Адміністратор | Дата: 12.06.2019 | Коментарі (0)

Розпочався сезон канікул і літніх відпусток. Тож давайте змоделюємо ситуацію: путівки на відпочинок за кордон куплено, валізи зібрані, а до омріяного відпочинку буквально рукою подати. Ніби краще й не може бути, але в прикордонної служби може бути свій варіант перебігу подій. Чи можна бути впевненим у тому, що все пройде вдало під час перетину кордону, особливо, коли ви – розлучені, і хочете вивезти з собою дитину? Так, але за однієї важливої умови. Самостійно приймати рішення й безперешкодно виїжджати з дитиною за межі країни на строк до одного місяця або в деяких випадках довше можна в двох випадках: 1. Якщо у вас є нотаріально посвідчена згода чоловіка чи дружини на виїзд дитини разом із вами (потрібно вказати державу, яку плануєте відвідати, і часовий проміжок перебування у ній); 2. Якщо є рішення суду або висновок органу опіки та піклування про підтвердження місця проживання сина чи доньки саме разом із вами (однак, рекомендований лист, у якому вказана мета виїзду, держава прямування і відповідний часовий проміжок перебування у ній, все ж таки другому з батьків вам доведеться надіслати). Це ключові безпрограшні варіанти, завдяки яким перетнути межі країни з дитиною вам ніхто зможе зашкодити. У всіх інших випадках можуть виникнути форс-мажори. Щоб їх не сталося, а витрачені кошти на путівку не пропали дарма, пропоную розглянути в деталях правила виїзду дитини за кордон у інших можливих варіантах. Ситуація 1. Сімейні стосунки не склалися. Разом більше не проживаєте, однак, офіційно поки не розлучились. При цьому вам вдається підтримувати нормальне спілкування. А як інакше, адже від спільних батьківських обов’язків ніхто не звільняв. Майже ідеальна ситуація, а тому, щоб одному з батьків перетнути межі країни, потрібно отримати від колишнього чоловіка чи дружини нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон й спокійно збиратися на відпочинок. Однак, це за умови, що той з батьків, хто живе окремо, належно піклується про сина чи доньку й надає регулярну фінансову підтримку. Ситуація 2. Екс-подружжя терпіти одне одного не може. Однак, кошти на утримання дитини колишній чоловік чи дружина сплачують справно. Фінансових претензій до них немає, а тому з їх думкою рахуватися все ж таки доведеться. У більшості випадків досягти компромісу не вдається, а реалізація плану щодо відпочинку дитини за кордоном стає схожою на біг із перешкодами. Що ж, і тут усе реально. Як і в попередньому випадку, перш за все, слід надіслати рекомендованого листа щодо надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон. Якщо ж зворотної реакції так і не до дочекалися впродовж 10-ти днів із моменту повідомлення про вручення, звертайтесь до суду з заявою про надання дозволу дитини на виїзд за кордон без згоди другого з батьків. При цьому враховуйте той факт, що хоча подібні позови й розглядаються місцевими судами в скороченому порядку, справа може затягнутися на кілька місяців. Важливим є також той момент, що в позовній заяві слід прописати країну, до якої має виїхати дитина й час її можливого перебування за кордоном. Окрім цього, суду потрібно надати докази безпідставної відмови екс-чоловіка чи дружини на ваше прохання відпустити сина чи доньку на відпочинок. Що це може бути? Зокрема можна оперувати тим, що відповідь на звернення була просто проігнорована, а в призначений час до нотаріуса для оформлення нотаріально посвідченої заяви про надання згоди на виїзд спільної дитини в іноземну країну так ніхто й не з’явився. Також слід завчасно продумати, як саме ви будете підтверджувати мету й необхідність виїзду. Тож до матеріалів справи можна додати: • копії квитків; • документи, що підтверджують бронювання місця в готелі; • довідку про доходи як гарант фінансової спроможності забезпечити дитині відпочинок; • довідку з медичного закладу про те, що дитина потребує щорічного оздоровлення, або їй необхідне тривале лікування за кордоном; • довідку з закладу освіти про те, що дитина, приміром, поглиблено вивчає іноземну мову, а тому виїзд за кордон дозволить їй покращити набуті навики. Ситуація 3. Колишній чоловік чи дружина настільки захопились свободою, що й забули, що мають дітей. Вони не просто ігнорують свої батьківські обов’язки, а віртуозно переховуються і змінюють місце власного проживання. А все через те, щоб не сплачувати аліменти. Та й загалом, де відпочиватимуть нащадки їх мало цікавить. Погодьтесь, це «гідна» поведінка дорослої людини. Однак, кожна медаль має дві сторони. І якщо розглядати цю ситуацію виключно з позиції можливості виїзду з дитиною за кордон, то в принципі кращих умов важче придумати. Якщо чоловік чи жінка мають заборгованість із аліментів понад чотири місяці, їх навіть не питатимуть дозволу на виїзд. Це означає, що один із батьків, із яким судом чи органом опіки та піклування визначено місце проживання дитини, має право безперешкодно перетнути з сином чи донькою кордон строком на один і більше місяць із метою відпочинку, участі в змаганнях, фестивалях, наукових виставках, олімпіадах і конкурсах. Якщо ж йдеться про дітей з обмеженими фізичними можливостями чи важко хворих дітей, то термін заборгованості з аліментів скорочується до трьох місяців. У цьому випадку йдеться про дітей, які хворіють зокрема на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, рідкісні орфанні захворювання, дитячий церебральний параліч, гострі або хронічні захворювання нирок або ж потребують трансплантації органів у зв'язку з тяжкими травмами. З метою надання лікування або паліативної допомоги термін виїзду дитини за межі країни також може тривати більше місяця. Ці нововведення були запроваджені в рамках новації Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Тобто, якщо колишній чоловік чи дружина фінансово дитину не утримує, вам потрібно взяти в державного або ж приватного виконавця довідку про наявність у другого з батьків боргу зі сплати аліментів. А у випадку з важко хворими дітьми, до пакету документів слід додати ще й документ, виданий лікарсько-консультативною комісією медичного закладу, на лікуванні у якому перебуває неповнолітній. Тоді перетинати кордон можна буде без жодних проблем. Зауважу ще раз, що за умови наявності ухвали суду про виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків, рішення суду чи висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини термін поїздки може тривати один місяць. Якщо ж у екс-партнера є борги з аліментів, ваше перебування за кордоном може бути тривалішим. У всіх інших ситуаціях термін поїздки не може тривати довше, ніж один місяць. У протилежному випадку доведеться нести покарання. Йдеться про адміністративну відповідальність і сплату штрафу в розмірі від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відтак розмір фінансової санкції може коливатися від 1700 грн до 3400 грн. Сума не лякає? А як тоді щодо втрати можливості повторного виїзду з дитиною за кордон терміном на рік? Погодьтеся, така перспектива вже змушує задуматись. Тож відповідально ставтеся до планування своїх поїздок і збору всіх необхідних документів. Тоді й не доведеться повертатися додому з повними валізами й зі сльозами на очах із відпочинку, який навіть не встиг розпочатися. Вадим Гуцул, керівник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 17 | Додав: Адміністратор | Дата: 11.06.2019 | Коментарі (0)

За хабар на іспиті передбачена кримінальна відповідальність. Про це нагадав керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул у період проведення сесій у вищих навчальних закладах. «Відповідальність за неправомірну вигоду, зокрема хабар, несуть обидві сторони – і та, що його дає, і та, що його отримує. Відтак за давання неправомірної вигоди передбачений мінімальний штраф у розмірі 8 500 грн, за її одержання – 17 000 грн. Окрім цього, учасникам інциденту може загрожувати до 12 років позбавлення волі», – розповів посадовець. За словами Вадима Гуцула, якщо в студента вимагають хабар, йому треба діяти за таким принципом: 1. Звернутись до органу студентського самоврядування або профспілки вищого навчального закладу. 2. Повідомити про проблему керівництво навчального закладу. 3. Підготувати докази. Йдеться про аудіо- чи відеозапис або ж свідчення друзів. 4. Звернутися до поліції. Нагадаємо: своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності. Щоб отримати додаткову правову консультацію, можна зателефонувати до єдиного контакт-центру за номером 0 800 213 103.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 22 | Додав: Адміністратор | Дата: 11.06.2019 | Коментарі (0)

У мешканця Вільшанського району державні виконавці описали житловий будинок і земельну ділянку. Зробили це через багатотисячний борг із аліментів, які він не сплачував із 2009 року. Як повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул, щоб вплинути на безвідповідального батька не залишалось нічого іншого, крім опису майна, яке знаходиться у його власності. «Його донька Марія не отримувала фінансової підтримки впродовж десяти років. За цей час накопичився борг у розмірі 67 137 грн. Добровільно допомагати коштами своїй дитині він не хотів, тому доведеться позбавити його майна. Найближчим часом і земельну ділянку, і будинок передадуть на реалізацію. Виручені з аукціону кошти спрямують на ліквідацію боргів», – пояснив Вадим Гуцул. Загалом із початку року державні виконавці стягнули майже 85 млн грн аліментів. Кошти отримали 15 548 дітей. Нагадаємо: упродовж кількох місяців нa відкpиті тоpги вистaвили 34 земельні ділянки, з них 14 успішно pеaлізувaли. Колишні влaсники позбулися пpaвa нa них у зв’язку з бaгaтотисячними боpгaми перед власними дітьми.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 24 | Додав: Адміністратор | Дата: 07.06.2019 | Коментарі (0)

Вагітність і народження дитини – це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування. Які права має вагітна жінка? Кожна вагітна жінка має право: • самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; • отримати психологічну підготовку до пологів; • бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо; • отримати психологічну підтримку, яка може полягати в залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо. Які права має жінка під час пологів? Право на сімейні (партнерські) пологи. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством. Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями. Право на свободу дій у пологах. Кожна породілля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі. Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або за інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам. Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Які документи мають надати при виписці з пологового будинку? У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів: • витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері; • довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку. Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку. Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою: 1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження; 2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини; 3. призначення допомоги при народженні дитини; 4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях; 5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я; 6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; 7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї; 8. визначення належності новонародженої дитини до громадянства України; 9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі. Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину? Українське законодавство передбачає, що кожна жінка, незалежно від віку, має право на такі види допомоги: • Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. • Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах, виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. • Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами. • Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 26 | Додав: Адміністратор | Дата: 29.05.2019 | Коментарі (0)

Забезпечення основних життєвих потреб, у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і досі залишається актуальним для нашої держави. У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг? Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я). Який порядок надання медичних послуг? Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю. Як відбувається забезпечення лікарськими засобами? Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб. Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу? Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме: Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого - - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; - - або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років. Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків - карається обмеженням волі на строк до 4-х років; - або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років; - або виправними роботами на строк до 2-х років; - або обмеженням волі на строк до 2-х років; - або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього - карається обмеженням волі на строк до 5-ти років; - або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 30 | Додав: Адміністратор | Дата: 29.05.2019 | Коментарі (0)

Що таке самовільне зайняття земельної ділянки? Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ? Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій. Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок – це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями. Як запобігти подвійній реєстрації ? Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію. Як захистити своє право? Законодавство передбачає два шляхи захисту – у досудовому та судовому порядку. Досудовий порядок передбачає звернення до: • правоохоронних органів; • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України; • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області; • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій; Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Які скарги розглядає Комісія? Мін’юст розглядає скарги: • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції). Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг: • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду; • коли наявний судовий спір; • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду. • Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту? Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626 Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається! Які строки звернення до Комісії? • 60 календарних днів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації; • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту. Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав. Які строки розгляду? Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги. Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу. Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду. Коли може бути відмовлено у розгляді скарги? Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою є недотримання встановлених законом вимог до оформлення скарги. Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту? Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register. Як захистити своє право через суд? Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. До якого суду звертатись? • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин. • всі інші випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки? Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок. Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 850 грн на посадових осіб від 340 до 1700 грн Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається: штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом на строк до 6 місяців Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається: обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається: штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається: позбавленням волі на строк від 1 до 3 років Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 36 | Додав: Адміністратор | Дата: 15.05.2019 | Коментарі (0)

З початку року на Кіровоградщині на відкриті торги було виставлено 34 земельні ділянки, з них 14 успішно реалізували. Колишні власники позбулися права на них у зв’язку з багатотисячними боргами. Оскільки не змогли погасити їх самостійно, довелось попрощатися з майном. Про це повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул. «Упродовж кількох місяців левова частка земельних ділянок була реалізована через борги з аліментів. Зокрема в західній частині Кіровоградщини після примусової реалізації майна понад 78 тисяч гривень від свого недобросовісного тата отримала 10-річна донька Ганна з Голованівського району. Чоловік не надавав своїй колишній родині фінансової підтримки впродовж 12-ти років. Аналогічна ситуація склалася і в Гайворонському районі. Там місцевий мешканець також позбувся землі, яку успішно купили на торгах. Завдяки цьому його донька Анастасія отримала більше 54 тисяч гривень аліментів», – розповів посадовець. Згідно офіційних даних, реалізація відбувалася також і в зв’язку з банківськими боргами. Загалом із початку року шляхом проведення відкритих торгів земельних ділянок виручили майже 690 тисяч гривень. «У травні також відбудуться торги з реалізації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а також будівництва чи обслуговування житлового будинку. Розташовуються вони в Кіровоградському, Олександрійському
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 24 | Додав: Адміністратор | Дата: 13.05.2019 | Коментарі (0)

1 2 3 »
© Офіційна сторінка Олександрівської районної бібліотеки для дітей.
Створена на базі Олександрівського інтернет-порталу www.olexandrivka.info

Розповісти друзям про сайт:

Сайт та інформація на сайті належить
Олександрівській районній бібліотеці для дітей.
При використанні будь-якого матеріалу посилання на сайт обов'язкове

Гостьова книга Зворотній з'язок Форум


Наша адреса:
вул. Леніна 58А
смт. Олександрівка
Олександрівський район
Кіровоградська область

Наша електронна скринька:
olexlitlelibrary@rambler.ru

Наш телефон:
8(05242)3-20-47