Авторизація
Шановний Гість
Ласкаво просимо!

Будь-ласка увійдіть у свій профіль, або зареєструйтесь скориставшись формою яка вказана нижче



Якщо ви зареєстровані на сайті www.olexandrivka.info,
то для входу можна використати ті ж самі
е-мейл та пароль
Режим роботи
Понеділок - П'ятниця

-

Cубота

-

Неділя - Вихідний

Останній день місяця
Санітарний
Публічна бібліотека у регіональному соціумі: успіхи, труднощі, сподівання
Головна » 2018 » Листопад » 28 » Публічна бібліотека у регіональному соціумі: успіхи, труднощі, сподівання

10:40
Публічна бібліотека у регіональному соціумі: успіхи, труднощі, сподівання

Шановні колеги! У наш час будь-яка теорія, будь-яка форма суспільної свідомості припускає міркування про майбутнє, бо без надії на майбутнє немає сенсу нинішнього Бібліотека майбутнього — це реальний і віртуальний демократичний простір, який забезпечує безперешкодний доступ до інформації користувачів незалежно від їх соціально-економічного статуса і місцезнаходження, стане органічною частиною національної і світової інформаційної системи і надаватиме завдяки цьому можливість отримувати інформацію з будь-якого джерела без часових, географічних та інших обмежень; це місце для освіти, простір спілкування та розвитку творчих здібностей. Бібліотеки продовжують бути одним із найважливіших культурних ресурсів для дітей, але радикальні зміни необхідні, якщо ми хочемо зберегти свій статус у якості центрального інституту культури для дітей. Над вирішенням проблеми майбутнього бібліотечного обслуговування працюють і зарубіжні фахівці. Наведу витяг з доповіді, випущеної Управлінням бібліотек Данії, де рекомендується радикально змінити сферу бібліотечного обслуговування дітей. При підготовці були використані результати нарад комітету, який протягом року проводив обговорення проблеми бібліотечного обслуговування дітей, зміни їх медіа-звичок і змін в повсякденному житті. Основні рекомендації комітету визначені як «Десять заповідей»: 1. Нові компетентності створюють новий вигляд діяльності в бібліотеці. Новий медіаландшафт, нові культурні звички, різні потреби і чекання дітей вимагають розвитку нових професійних умінь бібліотекарів. Персонал бібліотеки повинен стати більш «видимим» в Мережі, розвивати новий вигляд обслуговування в бібліотеці і організовувати зустрічі і діалоги з користувачами там, де вони насправді знаходяться. 2. Бібліотечний простір повинен вражати і надихати. Нам необхідні нові концепції оформлення, дизайну фізичного простору бібліотеки. Бібліотека повинна бути приваблива для того, щоб діти могли там знаходитися, вчитися і грати. 3. Бібліотеки розвивають свої «мережеві» послуги. Бібліотеки створюють нові структури і послуги, тобто використовують соціальні технології і залучають персонал для створення ресурсів в комп'ютерних мережах для дітей. 4. Діти грають — в бібліотеці. Бібліотека може перетворити гру і ігрову культуру на головну сферу своєї діяльності. Бібліотека може створити простір для гри (як зі штучними іграшками, так і для масових ігор). 5. Бібліотека дає дітям досвід читання і навики читання. Бібліотека продовжує роботу з підтримки в дітях прагнення читати («жадання читання»), сприяє здобуттю досвіду читання і розвитку навиків читання. 6. Створювати «активи», розвиваючи нові форми співпраці між шкільними і публічними бібліотеками. Школи і бібліотеки можуть тісніше співпрацювати і координувати свої дії з обслуговування дітей. Використовувати різні компетентності фахівців цих двох типів бібліотек для спільної роботи. 7. Бібліотека створює відчуття приналежності до співтовариства навіть у тих, хто до нього не входить. Бібліотеки пристосовують свої послуги до потреб дітей з особливими потребами: з обмеженими можливостями, соціально уразливих і дітей з інших культур. 8. Бібліотека підтримує навчання і культурний розвиток. Бібліотеки підтримують навчання і самоосвіту, які дають дітям можливість зростати і розвивати навики роботи з різними видами текстів і медіатекстів, створення і обміну текстами, звуками і зображеннями. 9. Бібліотека повинна звертатися до дітей. Бібліотека звертається до дітей і пропонує послуги в тих місцях, які діти дійсно відвідують: у дитячих садах, центрах денного догляду за дітьми, школах і об'єднаннях. 10. Керівництво бібліотеки зосереджує свою увагу на дітях. Керівництво бібліотек визначає як пріоритет персонал, гроші і час для постійного переосмислення, впровадження інновацій і адаптації бібліотечного обслуговування дітей до потреб місцевого співтовариства. Досвід європейських та інших країн демонструє тенденцію до створення, розвитку нових надсучасних бібліотек, але ніяким чином не протилежне. Тому, переходячи до реалій нашої держави, при реформуванні бібліотечної мережі не хотілося б втратити те, що маємо, що напрацьовано багатьма роками. Адже, у сьогоднішньому світі інформація і знання стають основою економіки, інтелектуальний розвиток і культура особистості набувають стратегічного значення, поняття освіченої людини постійно розширюється, включаючи в себе все нові складові. Як і раніше головною сполучною ланкою між людиною і знаннями залишається читання, яке стає, за висловом англійських фахівців, ключем до століття знань. Проблема книги і читання, особливо дитячої книги та читання дітей, прирівнюється до проблеми національної безпеки держави. Соціологами і психологами доведено, що саме читання формує соціально орієнтовану, духовно зрілу, освічену особистість, тому для того, щоб досягти світового рівня в науці, техніці, культурі та мистецтві державі потрібні люди, які читають і мислять. Особливо це актуально сьогодні саме для нас. Упродовж кількох останніх років Україна переживає найважчі випробування за весь новітній період свого існування. Вона буквально обливається кров’ю: у конфлікті на Сході гинуть українські військові з усіх куточків України, а також мирні жителі Луганщини та Донеччини. Ми зіткнулися із величезною проблемою — інформаційна війна, елементами якої є створення атмосфери бездуховності та аморальності, тобто війна за мозок і свідомість людей. Ще великий античний філософ Сократ стверджував, що сутність людини заключається не в її тілі, а в її душі. Отже, сьогодні на нас усіх, хто причетний до справи виховання юного покоління покладена велика відповідальність за майбутнє нашого народу — дітей. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати інші, важливіші, як здається, питання, ці кращі часи не настають ніколи. Виховання дітей — це саме життя, а життя «на потім» відкласти не можливо. За висловлюванням французького літератора і філософа Гельвеція: «Мета виховання полягає в тому, щоб розкрити серце дитини для гуманності, а розум — для правди, щоб виховувати патріотів, у свідомості яких ідея особистого добра тісно пов’язана з ідеєю добра для всіх людей». Ми маємо вкладати в душі дітей гуманність, доброту, чистоту помислів, тобто все те, щоб людина прийдешнього здійснила на землі свою творчу, а не руйнівну місію. Практика роботи з молодими читачами вимагає достатньо енергійно реагувати на потреби часу, враховуючи інтереси підростаючого покоління, одночасно збільшуючи творчий потенціал та відточуючи професіоналізм бібліотекарів з метою впровадження в бібліотеках нових, нетрадиційних форм публічної роботи. Поговоримо про деякі з них, призначені для дитячої аудиторії. Літній читальний зал Чим заповнити вільний час молоді, підлітків, дітей та батьків? Як зробити так, щоб влітку їм було цікаво з книгою? Вирішити це питання допоможе проект «Літній читальний зал», основна мета якого - стимулювання суспільного інтересу до книги і читання із залученням до цього процессу, в першу чергу, дітей та молоді. Інформаційна складова проекту може включати в себе роздачу: флайерів-запрошень завітати в Літній читальний зал; закладок-пам'яток для молодих батьків «Любити книгу з дитинства» (поради по залученню дітей та підлітків до читання); барвисті закладки-запрошення відвідати бібліотеку під назвою «Пара рядків до філіжанки кави» з інформацією про новинки художньої літератури. Будь-який перехожий без правил та умовностей може стати читачем такого пересувного читального залу під відкритим небом, де зможе почитати книги, газети, погортати журнали, задовільняючи свої пізнавальні потреби; із цікавістю та задоволенням користуючись інформаційно-ремламними буклетами і закладками. Пересувний читальний зал може працювати в літні місяці, наприклад, з липня по серпень два рази на тиждень в першій чи другій половині дня. Такі проекти можуть стати досить помітним явищем в культурному житті міста, районного центру чи навіть села, тим самим підіймаючи престиж читання і місцевої бібліотеки. Пересувний читальний зал під відкритим небом Свято читацьких пристрастей «Книги - кращі друзі моєї душі». Інформаційного бібліогіду «Тисяча мудрих сторінок», присвяченому новинкам енциклопедичної та довідкової літератури; Пресс-огляду «Про нове та цікаве - в газетах та журналах»; Огляду книжково-ілюстративних виставок «Наша бібліотека: в спогадах, документах, фотографіях» та «Сучасна література для молодих: книжкові розсипи і читацькі вподобання»; Конкурсу віршів про бібліотеку серед старшокласників та молоді у вигляді поетичної оди «Посвята бібліотеці»; Літературно-музичного шоу «На ліричній сцені» за участю поетів, письменників, бардів, юних аматорів, пошановувачів бібліотеки; Бенефісу читача «Завжди поряд з книгою»; Нагородження кращих молодих читачів книгозбірні із врученням квитків «Почесний читач». Літературні перегони «Велика книжкова дорога» (для старшокласників) Влітку у підлітків для читання більше часу і можливостей, а бібліотеки канікул не мають і тому можуть охоче надати свої унікальні фонди в розпорядження молодих читачів. Тому ще на самому початку червня такі літературні перегони вже можуть стартувати, які завершаться в кінці серпня підведенням підсумків і виявленням переможця. Бібліотека сама формує збірну з читачів. Гонки проходять по 5 жанрах: класика, детектив, пригоди, фентезі та історія. Бібліотекар послідовно у кожному жанрі буде задавати кожному учасникові гонок 6 питань. Разом 30 питань. Знайшовши відповідь на поставлене питання, читач повинен прийти в бібліотеку і дати свій варіант відповіді. У «Карті гонок» бібліотекар особисто відзначить дату правильної відповіді кожного учасника. В кінці серпня «Карта гонок» буде проаналізована і той, хто першим відповість на останнє питання, стає переможцем літературних гонок. Для проведення заходу бібліотека повинна підготувати розгорнуту книжкову виставку «Літні читання – 201_ рік» : відповіді на всі 30 питань мають бути знайдені саме в цих книгах. Фіналіст літніх читань, який пройшов «Велику книжкову дорогу», отримує приз. Фестиваль молодіжної книги «Без добрих книг душа черствіє» Самий насичений культурними подіями і пам'ятними датами місяць, мабуть, травень. У цей період можна провести цілий цикл заходів для дітей у вигляді фестивалю молодіжної книги під загальною назвою «Без добрих книг душа черствіє», залучивши до його програми організації, що піклуються молодіжними проблемами. Мета фестивалю - підняти інтерес до читання в молодіжному середовищі. Попоредньо проводиться анкетування «Книга в моєму житті» серед дітей з метою вивчення читацьких потреб і мотивів читання . Підсумки дослідження обнародуються на урочистому відкритті заходу. Заздалегідь оголошується конкурс творчих робіт «Моя улюблена книга», мета якого - популяризація читання в молодіжному середовищі - збігається з метою фестиваля. Переможці конкурсу творчих робіт «Моя улюблена книга» нагороджуються дипломами і пам'ятними призами на урочистому відкритті фестивалю. В день відкриття фестивалю відвідувачам бібліотеки пропонується переглянути святково оформлену виставку «Із золотого фонду бібліотеки». Бібліотекарі ознайомлять читачів з новинками сучасної літератури, енциклопедичними та довідковими виданнями, цікавим для присутніх на фестивалі буде експрес-огляд «П'ять книг року, які найбільше читають». У холі бібліотеки організовується ярмарок літератури для молоді спільно з однією з книготоргових організацій, а для любителів вікторин - бліц-турнір «По літературних місцях Олександрівщини» і ерудит-марафон знавців історичної книги «Від Київської Русі до Незалежності». В рамках фестивалю доречно через молодих активістів бібліотеки організувати і представити відвідувачам виставки приватних книжкових колекцій та зібрань із особистих бібліотек. Весь фестивальний день повинен наповнитися справжнім фейєрверком заходів: виставки, конкурси, вікторини, концерт виконавців авторської пісні, перегляд фільмів у відеозалі бібліотеки, зустрічі з місцевими журналістами, письменниками і поетами. Закінчується фестиваль акцією «Читають всі!». Організатори, гості, учасники свята виходять на вулиці селища з листівками, що закликають читати, і списком самих читаних книг року. Поетичний марафон Можна провести під час Шевченківських днів, наприклад, з 7 по 10 березня, коли на імпровізованому міні-майданчику біля бібліотеки (будинку культури, школи) запрошені відомі письменники, поети, а також юні літератори, школярі, підлітки, діти, батьки, змінюючи один одного, читають твори Кобзаря. Свято бібліографічних відкриттів Проводиться з метою засвоєння бібліотекарями комплексу нових форм роботи. Розроблена програма дозволить молодому читачеві взнати більше про інформаційно-бібліографічні ресурси бібліотеки, познайомитися з різноманітними джерелами інформації, які вона може надати в користування. Програма містить наступні заходи: Екскурсія «Інформаційні лабіринти сучасної бібліотеки». Виставка-ретроспектива «Звернись до бібліографа» (за матеріалами архіву виконаних довідок). Інформ-реліз «Що читати про знаменитих українців?» (огляд довідкових видань по історії України). Гра-конкурс «Чи Знаєте Ви історію українського живопису?» (слайд-презентація CD-ROM - енциклопедій по мистецтву). Урок-тест «Інформаційні ресурси суспільства: історія виникнення та їх різноманітність». Мультимедійний урок «Формула пошуку або як не загубитися в інформаційному середовищі бібліотеки». День відкритих дверей Програма Дня відкритих дверей має бути полифонична і охоплювати широкий спектр бібліотечних послуг. Вона може містити наступні тематичні блоки: «Для Вас відкриті наші двері і серця» - бліц-екскурсія по бібліотеці. «Наша візитна картка» - демонстраційна версія сайту бібліотеки, яка може бути представлена у форматі мультимедіа-презентації або флеш-анімації, і знайомить молодь з ресурсними можливостями та реєстром послуг книгозбірні. «Нові книги нового століття» - презентації книжкових виставок універсального характеру. «Книги для освіти і кар'єри» - презентації тематичних виставок. «CD-ROM і мультимедіа» - виставка-реклама; «Краща книга року» - виставка-дебют (демонструються книги - переможниці конкурсу читацьких думок). «Книжковий Всесвіт на полицях нашої бібліотеки» - знайомство з книжковим фондом, новими надходженнями, поповненнями медіатеки, отримання консультації та довідкової інформації від бібліотекаря. «Скарби книжкових полиць» - огляд-презентація інформаційних ресурсів бібліотеки. «Майстер-клас - для Вас» - демонстрація пошукових можливостей традиційних карткових і електронних каталогів, довідково-бібліографічного апарату, Інтернету. Такий багатоаспектний бібліотечний захід як День відкритих дверей безперечно сприятиме зростанню престижу книгозбірні, завоюванню доброзичливого відношення до неї з боку місцевої громади, і в першу чергу - молоді, яка зацікавлена в комфортному інформаційному та інтелектуальну середовищі, яким і має стати сучасна публічна бібліотека. АКТИВНІ ФОРМИ РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ Яка нинішня молодь, таке й суспільство в майбутньому. Сьогодні гостро стоять питання: що нас чекає, що несе з собою нове покоління? Адже майбутнє залежить від не ординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, яку потрібно сформувати. В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів дітей увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими. Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі. Гра з підлітками. В цьому віці на перший план виходять ігри творчі, сюжетно-рольові, які потребують від них ініціативи, активного мислення. Найкращим видом гри для них буде гра-змагання під час якої вони зможуть реалізувати свої особисті якості. Міні-ігри можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі. Наприклад: „Хто автор?” (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити). Географічна гра „Де це відбувалося” (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд). Гра „Віднови тексти” (розірваний текст чи два різних вкласти в конверти і запропонувати читачам відновити написане і відповісти з якої він книги). Подібну гру „Єралаш” можна провести і з віршами: рядки вірша написати на окремих смужках. Перші слова кожного рядка розмістити на одній, а продовження – на іншій. Смуги ці переплутати. Завдання гравця – розкласти смуги вірно, тобто зібрати вірші. Розважальними будуть ігри „Концерт-ромашка” та „Пізнай, хто ти?” Вони можуть стати складовою частиною заходу – КВВ, літературного аукціону тощо. Гра «Пори року». Учні діляться на 4 команди в залежності від місяця народження: зима, весна, літо, і осінь. Кожна команда отримує завдання: згадати якомога більше пісень, в яких згадуються ці пори роки (на підготовку відводиться 5 хвилин). Після виконання цього завдання команда отримує слідуюче: вигадати оповідання, всі слова в якому починались би з однієї літери (відповідну букву команда отримує в ході жеребкування). Для цього конкурсу слід підбирати найбільш розповсюдженні приголосні букви, наприклад: М, Н, Р, С тощо. Потім командам можна запропонувати конкурс художників, в ході якого учасникам пропонується намалювати з закритими очима яку-небудь тварину, наприклад: жирафу, корову, слона чи бегемота. Кожний конкурсант малює лише одну частину тіла тварини. „Концерт-ромашка” – на пелюстках великої паперової ромашки написати жартівливі завдання: скласти частівку про поганого читача, веселе оповідання, яке розпочинається словами: „Заходжу я до бібліотеки”, виконати пантоміму, яка відображатиме якийсь момент спілкування 2-х читачів і таке інше. „Розпізнай, хто ти?” - коли один з учасників виходить із кімнати, а інші, домовившись вважати його яким-небудь літературним героєм, після його повернення задають йому питання, за якими він повинен визначити, хто він такий. „Літературний лабіринт”. Для гри необхідно: кубик, 2 фішки, якими будуть відзначати пересування команд по лабіринту, великий аркуш паперу, розділений на дві частини. На кожну частину нанести однакову кількість кружечків у вигляді лабіринту. Лабіринти двох кольорів (зелений і жовтий чи ін.). В кожному лабіринті по три червоних кружечки – це сюрприз для гравців (продекламувати вірші, загадати загадку, назвати прислів’я чи приказку, розповісти уривок з будь-якого літературного твору тощо). Перший кружок – початок гри, останній – „Приз”. У грі беруть участь 2 команди, які обирають капітанів. Завдання полягає в тому, щоб швидше пройти по лабіринту і дістатися до „Призу”. По кількості кружечків розробляються питання, наприклад, з мови та літератури. Всі питання – рівноцінні для кожної команди. Питання для гри повинні бути цікавими, які б вимагали знання, творчого мислення. Аркуш паперу з нанесеними лабіринтами розміщується на столі. Капітани по черзі кидають кубик. Відповідно цифрі, яка випала на кубику, команді вручається запитання (за таким же номером). Якщо команда дає правильну відповідь, то вона просувається по літературному лабіринту на цю кількість балів. (1 бал дорівнюється одному кружечку). Якщо відповідь не вірна – хід надається іншій команді. /приклад/ В бібліотеці можна проводити цикл „Ігор у книжку”, до програми яких включати: інсценівки уривків з творів, конкурс юних художників (ілюстраторів), конкурс на краще читання (декламування), на кращий кінець книги і ін. Грати краще командами, що дасть можливість позмагатися: у кого багатша фантазія, хто цікавіше і краще придумав. Все це допоможе більш поглибленому сприйманню книги тими читачами, які її прочитали раніше, і зацікавить тих, хто зустрівся з книгою вперше. Відомо, що використання текстової і, ще краще, віршованої основи творів в ігровому вигляді є запорукою активного сприймання та міцного запам'ятовування дітьми. Тому, діти, якщо і не ідеально виконають роль у інсценівці з точки зору театралізації, то вже напевно будуть знати і про твір, і про його зміст і, певно, мимоволі ненав'язливо підпадуть під благотворний виховний вплив. Приклад: Зозуля та Дроздик За мотивами байки Г. Сковороди Ведучий. Якось стріла Зозуля Чорного Дрозда. Зозуля. Чи тобі не нудно, Дроздик? Що робиш? Дрізд. Співаю. Хіба на бачиш? Зозуля. Я співаю частіше від тебе, але мені однаково нудно... Пісня Зозулі Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку, Весь час літаю у ліску. Співаю я своє „Ку-ку". За що ж це я терплю нудьгу? Дрізд. Моя відповідь така. Ти ж, пані Зозуле, тільки і робиш, що підкидаєш в чужії гнізда свої яйця. З місця на місце перелітаєш, співаєш, п'єш та їси. А я весь день у праці. Добуваю їжу для своїх діточок, дбаю про них, навчаю життю і працю свою полегшую співом. Пісня Дрозда Цілий день я працю маю, Про родину свою дбаю. Я з нудьгою не дружу, Я щасливий, бо служу. Ведучий. Безтурботно співати, пити та їсти - це не робота, а лише частина з призначеного нам. І той щасливий, хто для того п'є, їсть та співає, щоб після відпочинку бажаніше взятися за улюблену роботу. А кому робота не в радість, значить, то не його шлях. Тому він завжди невдоволений та нещасливий. І тепер можна зрозуміти такий вислів філософа Сократа: „Одні живуть для того, щоб їсти і пити, а я п'ю і їм для тогою щоб жити". Ерудит – лото. Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів. /див. приклад/ Гра побудована за принципом лото: читачі повинні „підкреслити” відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів. Наприклад: •Священна тварина у стародавніх українців? •Найперша назва України? а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна. Міні гра-конкурс „Доміно” Учасники гри отримують завдання: протягом певного часу (5-7 хв.) скласти прислів’я та приказки, які частинами записані на окремих картках, що знаходяться в хаотичному стані. Наприклад: Дурного учити, - що мертвого лічити. Торохтить Солоха, - як діжка з горохом.. Літературний колаж Колаж – це прийом у образотворчому мистецтві, за яким на певну основу накладають різні матеріали, що різняться кольором і фактурою. У період підготовки заходу можна розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. В програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, в якому використано прийом „живих анотацій”. Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачами, які мають акторські здібності, хорошу дикцію, заздалегідь готуються розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу. Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі, або маловідомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а й пропонувати всім присутнім доповнити їх розповідь своєю інформацією. Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі. Бібліомарафон Ігрові елементи й захоплюючі завдання надають заходам емоційності, підвищують читацьку активність. Мета „бібліомарафону” – в ігровій невимушеній формі дізнатись про обсяг бібліотечно-бібліографічних знань і навичок старшокласників. Головні критерії оцінки – швидка й правильна відповідь. Командам – учасницям запропоновано спробувати свої сили в підготовці імпровізованого повідомлення, пошукові інформації за допомогою каталогів і картотек, довідкової літератури, читанні по діагоналі. /приклад/ Бібліографічна гра „Що? Де? Коли?” Особливість бібліографічної гри „Що? Де? Коли?”, побудованої за популярною телепередачею, полягає в тому, що її учасники дають відповіді на питання, використовуючи різні шляхи бібліографічного пошуку з обов’язковою розповіддю про використані джерела. Це сприяє бібліотечно-бібліографічній підготовці учнів навчальних закладів, підвищує інтерес до науково-пізнавальної літератури. Завдання гри вимагають теоретичних і практичних знань та вмінь, особливо в конкурсах капітанів, бліц—турнірах, життєписах-загадках типу „Хто це?”, де за описом історичної події, наукового відкриття чи теорії треба визначити автора, розповісти про його працю або ідею. Конкурс джентльменів Вдалим прикладом використання елементів гри у виховній і дозвіллевій роботі з дітьми є конкурс джентельменів. За задумом, його учасникам потрібно швидко зреагувати на несподівані обставини, інсценувати буденну ситуацію у громадському місці, засвідчити високу культуру спілкування і знання етикету. Домашнє завдання передбачає метод театралізації, щоб показати поведінку ввічливих школярів, яких учитель залишив на 10 хвилин. Використання кінофотофонодокументів образотворчого мистецтва – невід’ємний компонент популяризації книги. Наприклад, слайдовікторини „Світ краси і гармонії,” „Вулицями рідного міста”, слайдоспектакль „Шедеври українського мистецтва” передбачають поєднання живого слова бібліотекаря і мистецтвознавця, перегляд слайдів з рекомендацією художньої, довідкової і краєзнавчої літератури, путівників по музеях, альбомів репродукцій. Аукціон нової книги Назва заходу вже є своєрідною рекламою для читачів. „Аукціон” – продаж з торгів, де товар купується за найвищу із запропонованих ціну. На бібліотечному аукціоні, найвищу ціну визначить правильна відповідь на питання. Читач, набравши найбільшу кількість балів, за правильні відповіді, стає покупцем нової книги. „Покупець” одержує першочергове право на її читання. Читачі можуть бути не тільки учасниками, а й оцінювати відповіді. Використання характерної атрибутики – гонг, молоток, цифрові номери, які має кожен учасник торгів, - створює атмосферу незвичності. Читацька олімпіада Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватись підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання. /див. зразок/ 1. Конкурс «ЗНАЙДИ ПРОДОВЖЕННЯ ПРИСЛІВ’Я». На листку паперу великого формату записані закінчення прислів’я. Ведучий зачитує початок. Команди по черзі пропонують свої варіанти відповідей. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал. Наприклад: 1. Лагідне слово людині, що сонце в негоду. 2. Любиш кататися - люби і санчата возити. 3. Багато гостей - багато і новин. 4. В хаті не сидиться, а в гості не кличуть. 2. Конкурс. «АУКЦІОН ввічливі слова». Ведучий оголошує аукціон ввічливих слів. Гравці повинні називати слова вітання і прощання. Хто останнім назве слово, той отримує бал. 3. Конкурс « ПОЛЬКА сидячи». Ведучий показує рухи, учасники їх повторюють. Поступово прискорюється темп. ПЕРША Фігура (оплески): 2 хлопка (раз-два), 3 хлопка (раз-два-три) - повторюється два рази. ДРУГА Фігура (руки на поясі): раз - витягнути вперед праву ногу, ставлячи на каблук; два - те ж для лівої ноги; потім 4 притупування. ТРЕТЯ Фігура (нахили): нахил голови вправо; нахил голови вліво; потім 3 хлопка. Фігури повторюються. Замість польки можна сидячи станцювати «Танець каченят". 4.Конкурс «Зобрази ЛЮДИНУ». За допомогою пантоміми потрібно зобразити: - Марафонця, який завершає дистанцію; - Штангіста; - Гімнастку, що виконує вправи на колоді. - Велосипедиста і так далі. 5. Конкурс «ВПІЗНАЙ КАЗКУ». Ведучий зачитує слова з знайомої казки (у зворотному порядку або врізнобій). Той, хто першим вгадає казку, отримує 1 бал. Хроноскоп (хронологічна гра) Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри. Що було спочатку? - єгипетські піраміди, чи ... - Велика Китайська стіна, чи ... - Римський Колізей. В якій послідовності написані твори українських письменників? - „Кобзар” Т. Шевченка; - „Енеїда” І. Котляревського. Якщо називаються дати, бали подвоюються. Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів. Літературний диліжанс Літературний диліжанс проводиться у вигляді подорожі за творами окремих авторів або ж колективу авторів. В оформленні використовуються книги, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта „дороги” з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто дає правильну відповідь, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий повідомляє зупинки, і ті „пасажири”, які „їдуть” до цієї станції починають змагатися; хто „першим” піднімає сигнальний знак, той першим і відповідає на запитання. За правильну відповідь отримують фішку. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом. Поетичний альбом Поетичний альбом є єдиним з основних різновидів відомого і часто використовуваного бібліотекарями усного журналу. Мета заходу – популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні „сторінки”, участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних митців, так і земляків-аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією з сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка, перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї сторінки до іншої означає перегортання сторінок реально оформленого макета „поетичного альбому”. Дискусія Найактивніше сприймається молодіжною аудиторією методи популяризації книги, що поєднують діалог з елементами дискусійності. Гострота проблеми, зіставлення різних точок зору, інтригуючий заголовок, звернення до читача та інші прийоми посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку, вести полеміку. Що ж таке дискусія – це дослідження, колективне обговорення суперечливого питання, обмін ідеями між кількома учасниками. Мета: виявлення відмінності в розумінні питання, встановити істину, поглиблювати знання учасників з теми, розвивати вміння аргументовано відстоювати власну точку зору, вміти уважно вислухати опонента. Дискусія складається з 1. Вступу (формулювання проблеми, обґрунтування її актуальності), 2. Власне сама дискусія, суть якої – підвести до розв’язання проблеми. 3.Заключного слова (підсумок). Під час підготовки до дискусії бібліотекар повинен: 1. Визначити тему, зумовлену важливістю проблеми колективу. 2. Чітко сформулювати мету дискусії, враховуючи особливості слухачів та їхню готовність до сприйняття даного матеріалу. 3. Скласти план підготовки та проведення дискусії. 4. Скласти список основної та допоміжної літератури і фактичного матеріалу з тем, що необхідно опрацювати до проведення дискусії. 5. Розробити систему завдань, які будуть виконані у ході дискусії. 6. Спробувати визначити позиції та реакції опонентів. Спланувати свою поведінку. Наприклад: книжкові виставки-дискусії „Дві думки з приводу однієї книги”, „Письменник запрошує до діалогу”, виставки проблемної статті, виставки-роздуми „І знову класика до нас з полиць іде”, „Чи знаєте ви, що...” В роботі з дітьми необхідно приділяти увагу відродженню духовної культури. Щоб зацікавити читачів, зорганізувати озвучену виставку-сюрприз, наприклад, „Дивосвіт українського саду”, необхідно її прикрасити умовною квіткою у вигляді ромашки, на кожній з пелюсток написати приказку чи вірш про улюблені в Україні рослини, зокрема „Ой, стелися, барвіночку, не коренем - листом”. Довкола пелюсток розмістити книги з ілюстраціями, віршами, народними піснями про калину, волошки, вербу, тополю. Під музичний супровід потрібно познайомити користувачів з витоками особливої прихильності українського народу саме до цих рослин. При організації книжкових виставок необхідно оформити такі, щоб вони спонукали читача до розмови. Наприклад, виставка-міркування, яка розкриває світ справжніх цінностей у житті сучасної молоді, має такі розділи: • Відроди людину. • Чи важко бути молодим? • Перебори конфлікт. • Розділи чужий біль. Виставка – дискусія „Переосмислення: „за” чи „проти”? присвячена питанням релігії”. • Релігія і сучасність: протистояння чи партнерство? • Хто є людина? Точка зору науки й релігії. Користувачі часто звертаються до бібліотеки за інформацією про різні країни, їх сучасне політичне та економічне становище. Доцільним буде створення бібліодайжестів. Бібліодайжест – ксерокопія найбільш актуальних, аналітично-підібраних статей за потрібною темою, які доповнені бібліографічним списком літератури. Примірна тематика: • Англія, якої ми не знаємо; • Країни Балтії на шляху до процвітання і т.д. Бібліодайжести можна присвятити творчості окремих письменників, які нещодавно увійшли до шкільних програм і про яких є мало інформації. Важливу роль в організації роботи на допомогу навчальному процесу відіграє виставка–персоналії. Виставки–персоналії присвячуються окремим письменникам. Найчастіше вони влаштовуються з нагоди ювілею того чи іншого письменника або в зв’язку з вивченням його творчості в школі. Наприклад: „Ясна зоря української літератури” (по творчості М. Вовчок). Цитата: „Її твори визначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форми і мови” /О. Кобилянська/. І р. „Послідовниця Великого Кобзаря” ІІ р. „Грані творчої особистості” ІІІ р. „Світ образів та ідей письменниці” ІV р. „Марко Вовчок – гордість українського письменництва” Організація виставки-пошук покликана допомогти читачеві засвоїти правила користування каталогами. ЇЇ особливість – наявність звернень до користувачів на кожній полиці. В ньому – посилання до певного розділу каталогу (відповідно до тематики виставки). Читачам, які зацікавились виставкою, пропонують відшукати у каталозі назви книг, якими можна було б її поповнити. Таким чином, читачі знайомляться з книгами, представленими на виставці і, водночас, засвоюють ази бібліотечно-бібліографічної грамотності. Виставка–паркан. Це зображений на картоні умовний паркан, на якому вміщено звернення до читачів: „Виставка оформлена для тих, хто бажає висловитися та поділитися думками. Приймаються повідомлення про прочитані книги”. Розділи виставки можуть бути: „Читачі рекомендують”, „Консультує книга”, „Об’яви”, „Пропозиції бібліотеці”. При організації виставки–запитання можна варіювати підходи: • постановка запитання читачам; • відповіді на читацькі запити; • періодично змінюючи акценти,; • організувати своєрідний діалог: - Запитували? Відповідаємо. - Якими бути? Як жити? - Яких друзів ми вибираємо? - Чи знаєш ти свій рід? і т.д. Для активізації роботи з читачами можна зупинитись на організації виставок типу: Хіт–парад. • Бестселер бібліотеки • Імперія бестселерів, тощо. Виставка–опитування. Завдання – допомогти читачам знайти розуміння при спілкуванні, навчитись цінувати одне одного. • Книга складної долі • Наші раритети • Якщо Ви збираєтесь на відпочинок... • Най ... модніша товстіша страшніша розумніша людяніша книга. • Для тих, хто шукає, думає, творить. Завжди і всюди можна знайти людину творчу, талановиту і, звичайно ж, виставка – вернісаж робіт молодих місцевих художників, а виставка – ікебана завжди прикрасять будь-яку бібліотеку. Виставка–ікебани включає: живі чи засушені квіти, оформлені в експозицію, а ще книги та статті по квітникарству, вірші та уривки з художніх творів, присвячені квітам. Буде непогано, коли виставку доповнити списком картин в жанрі натюрморту, пейзажу, або ж самими картинами. На бібліотекаря покладаються посередницькі функції у читацькому спілкуванні. Найбільш яскраво це проявляється при організації виставок на замовлення читачів. Виставки на замовлення організовуються за побажаннями читачів. Тематика їх може бути різноманітною: Обмін порадами: • Радимо • Домашній лікар • 100 ідей для Вашого дому • Аз і Буки домашньої науки • Сердито, дешево, смачно • Сам собі господар Обмін інформацією, книгами, тощо. • Я прочитав, прочитай і ти; • Книга моєї юності; • Наші раритети; • Книга, про яку я хочу розповісти. Проблеми фінансування заставляють сьогодні більш зважено підходити до комплектування фондів, а оскільки хороша реклама – уже половина успіху, то можливістю ознайомити читачів з новими надходженнями не варто нехтувати. В залежності від бажання і уже установлених традицій, читацької вартісності книги необхідно організувати виставку-рекламу. • А Ви читали? • Бестселер (року, десятиріччя і т.д.) • А Ви знаєте? Новинки літератури також можуть оперативно відображатись в експрес - відділі (полиця у фонді з відкритим доступом читачів до нових надходжень, цікавих в літературному, художньому, жанровому відношенні тощо). Тематика їх різноманітна: • Правовий ключик • Сам собі адвокат • Школа безпеки • Лабіринтами права • Інформуємо. Пропонуємо. Радимо • Вікно в природу та ін. Максимум видумки і фантазії можна докласти при організації виставки-енциклопедії (словника) „Українське козацтво”. Оформлення розділів виставки відповідає визначеному періоду. Крім цього можна оформити „звиток” з паперу з переліком відомих козацьких постатей. До виставки бажано було б підготувати картотеку з питаннями вікторини „Чи знаєш ти історію українського козацтва?” В День історичної книги (День Київської Русі) на виставці – подорожі „Минуле проходить перед мною” радимо оформити рекомендаційний список літератури. Доповненням циклу заходів може бути вікторина „Україна: вчора, сьогодні, завтра”, картки із запитаннями знаходяться в спеціально виготовленому макеті (або оригіналі) українського глечика (макітри). Виховання правової культури – шлях до побудови правової держави В умовах становлення України, як суверенної і незалежної правової держави, особливо важливого значення набуває виховання у людей правової культури, з рівнем якої безпосередньо пов'язана ефективність докорінних перетворень у нашій країні. Правова освіта має здійснюватися в органічному поєднанні з реальними подіями, щоб діти усвідомили свій нерозривний зв'язок з іншими членами суспільства, відчула відповідальність перед державою, громадянами якої вона є. Побудова правової держави починається з виховання у молоді почуття відповідальності за свої дії і вчинки, широкого інформування кожного про його права і обов'язки. Найповніше ці завдання вирішуються бібліотеками при реалізації комплексних програм правової освіти молоді, які мають особисте цільове спрямування на розвиток «Я» кожної дитини чи підлітка. Для забезпечення інформаційно-бібліографічного обслуговування і здійснення просвітницької діяльності з питань виховання правової культури дітей та юнацтва доцільно створити цільову комплексну довгострокову Програму для дітей з правового захисту, освіти та виховання правової культури під назвами «Права людини - твої права», «Уроки права - уроки життя», «Діти і правова культура», «Діти і суспільство: правова освіта». Можна створювати більш вузьконаправлені цільові програми, наприклад: формування правових знань та превентивного виховання дітейі «Життя гідне того, щоб жити» спільно з органами юстиції; профілактична програма із запобігання шкідливих звичок «Покоління без наркотиків» спільно з медичними працівниками; програма з профілактики правопорушень, соціальної адаптації та профорієнтації важких дітей та підлітків «Пошук покликання» з залученням працівників центрів зайнятості, правоохоронних органів; цільова творча програма морально-правового виховання учнів «Вічні цінності очима молодого покоління» спільно з педагогічними колективами навчальних закладів. Створюючи такі програми потрібно приймати до уваги наступні аспекти: - дітей перш за все необхідно знайомити з основами демократії, оскільки вона не знає, що таке свобода, особа, правова держава; - про закон потрібно говорити професійно, захоплююче і доступно - тобто, необхідно використовувати такі форми правової освіти, які дійдуть не тільки до розуму, але і до серця кожної молодої людини; - бібліотека, виконуючи свою основну функцію, - інформаційну, повинна стати своєрідним посередником між молодими людьми, які потребують правових знань, і організаціями, які займаються розповсюдженням цих знань професійно; - цільова програма дозволить вести роботу по формуванню правової культури не епізодично, від випадку до випадку, а системно, маючи за собою певну мету, завдання і шляхи вирішення поставлених завдань. Для того, щоб читачі мали можливість краще орієнтуватися в правовій інформації у довідково-бібліографічному апараті (ДБА) бібліотеки важливо відкрити тематичні рубрики правової тематики: «Український правозахисний рух», «Права жінок», «Виборче право», «Гендерна політика» та інші. Доцільно крім папок-досьє із розпорядженнями та рішеннями органів місцевої влади, збирати інформаційні матеріали про права людини в Україні і світі, екологічних, культурних та гендерних прав сільських жителів, дитячої та молодіжної політики, інституту президентства тощо. На основі наявних інформаційних ресурсів можна скласти рекомендаційні списки літератури з питань правого захисту молоді, пам'ятки, адресовані дітям і дорослим. Також на інформаційних стендах можна надати інформацію про телефони і адреси, по яких підліток може звернутися в надзвичайних обставинах. Реалії сьогодення не можуть в повному обсязі забезпечувати реалізацію права людини на інформацію. Відсутність необхідної інформаційної правової бази в багатьох сільських бібліотеках через об'єктивні причини (нестача літератури з права або повна її відсутність) з одного боку, а з іншого - зростаюча потреба населення в соціально значимій правовій інформації можуть надихнути центральну бібліотеку на створення програми по забезпеченню колективним користуванням певними інформаційними ресурсами всередині бібліотечної мережі, яка передбачала б, наприклад, видання інформаційних випусків на правознавчу тематику із подальшим їх розповсюдженням через бібліотеки-філії, що забезпечить доступність правовій інформації будь-якому жителеві села. Пріоритетну роль у правовому вихованні мають відігравати активні форми масової роботи, які стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення у підростаючого покоління і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно-рольові ігри, ігри-драматизації, «мозкові атаки», інтелектуальні аукціони, тренінги, метод аналізу проблемної ситуації - метод case-study (від англ. case - випадок, ситуація). Мета даних заходів - з'ясувати, наскільки юні громадяни обізнані про свою відповідальність перед законом, перед суспільством. Як правило, таким заходам передує підготовча робота: це виставки літератури по даній темі, різні огляди, бесіди, презентації законодавчих документів для молоді, місячники правової просвіти і т. д. Необхідно передбачити широкий спектр інформаційних форм роботи, не забуваючи про вже апробовані, які засвідчили свою ефективність, а саме - Дні, Декади та Місячники правової культури, предметні тижні з правознавства, Дні правової книги тощо. Постійними повинні стати заходи до чергових річниць прийняття Конституції України із розміщенням тематичних виставок літератури з правознавста на тему «Ми - українці», «Із історії української Конституції», «Держава. Молодь. Закон». Це - уроки громадянського виховання «Конституційні обов'язки громадян України», «Виховання правової культури - шлях до правової держави», конституційні читання, диспути, лекторії, правові навчання "Вибори і закон", "Діти і право", "Демократія в дії", "Ми - громадяни", уроки права «Конституція - паспорт держави», «Чи знаєш ти свої права?» і т.д. З кожним роком все більш гострою стає проблема алкоголізму, наркоманії та тютюнопаління серед неповнолітніх і молоді. Сьогодні до групи ризику можна без перебільшень віднести всіх. Тому одним з пріоритетних напрямів в боротьбі з розповсюдженням цих негативних явищ є профілактика асоціальної поведінки дітей та розповсюдження ідеї позитивного відношення до життя і здоров'я. І тут особливу зацікавленність молоді можуть викликати нестандартні форми роботи, наприклад, рольові ігри з проблем наркоманії «Дорога у безодню», «Наркоманія - пастка для юні», з проблем зловживання алкоголем «Умій сказати - ні», «Випивка перед танцями», з профілактики тютюнопаління «Куріння не прикрашає, а травмує» та інш. Корисними для молоді будуть заходи за участю запрошених гостей - лікарів, наркологів, які розкажуть про захворювання, причиною яких є шкідливі звички. Назви заходів такі: «Мрія може залишитися мрією», «Знати, щоб не оступитися», «Наслідки шкідливих звичок» тощо. Для прикладу пропонуємо примірну тематику засідань клубу правових знань «Держава. Право. Громадянин»: 1. Громадянин, держава і влада. 2. Ти - громадянин вільної України. 3. Конституція України - гарант незалежності 4. Зроби крок у світ своїх прав. 5. Біблійні заповіді як першоджерело морально-правових законів духовної свободи. 6. Основні права та обов'язки громадян - учасників виборчого процесу. 7. Моральні і правові норми в житті людини. 8. Правам людини - європейський рівень поваги та захисту. 9. Молодь управляє конфліктом. 10. Мистецтво полеміки. 11. Я - толерантна людина. 12. Правопорушення неповнолітніх як соціальне явище. 15. Планетарна свідомість та культура миру. В рамках таких засідань можна проводити консультації, бесіди на теми «Скільки коштує безкоштовна освіта?», «Курити чи не курити?», «Ти попав в міліцію»,«Як не стати жертвою злочину», а також вікторини з питань правової просвіти «Що ти знаєш про права людини?» тощо. Говорячи про правове виховання дітей, необхідно планувати роботу і з батьками, виходячи з того, що згідно законодавства батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, турбуватися про їхнє здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Форми роботи з батьками з правоосвітницької роботи можуть проводитися у вигляді батьківського університету, лекторію. Можна провести диспут на тему «Яку сім'ю можна вважати зразковою? »; взяти участь у зустрічі батьків з учителями на так званих «Батьківських п'ятницях», батьківських зборах для батьків, діти яких схильні до правопорушень; організовувати спільну роботу зі службою у справах неповнолітніх. Подолання гендерних стереотипів, формування гендерної культури серед дітей на основі загальнолюдських стандартів для жінок і чоловіків та існуючих правових норм - ще один із напрямків роботи бібліотек у контексті входження України до світового співтовариства та створення нових форм спілкування та відносин.. Потрібні привабливі теми та форми роботи з питань рівності прав жінок та чоловіків. Пропонуємо провести круглі столи для молодіжної аудиторії із залученням відповідних спеціалістів на теми «Особливості прояву гендерного паритету батьків у вихованні дитини в сучасній сім'ї», «Гендерні відносини крізь призму громадської думки» Шановні колеги, ми переживаємо складні часи. Один китайський мудрець сказав: «Не дай Боже вам жити в епоху змін!». Сказано більш як тисячу років тому… Але актуально й досі. Ми ставимо собі одне й те саме питання: «За що нам усе це?». На жаль, ще нікому не вдалося одержати на нього вичерпну відповідь. Можливо тому, що це питання неправильно сформульоване. Не «за що нам усе це», а «для чого нам усе це»? Адже це випробування вимагає від кожного з нас глибокого аналізу ситуації й чесного пошуку рішень. Тільки у разі досягнення успіху ми маємо право розраховувати на перехід на новий якісний рівень. І якщо кожен на своєму місці буде робити усе, що від нього залежить, на благо країни — Україна буде процвітаючою європейською державою. Дякую за увагу!

Категорія: Консультації і поради | Переглядів: 12 | Додав: Адміністратор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
© Офіційна сторінка Олександрівської районної бібліотеки для дітей.
Створена на базі Олександрівського інтернет-порталу www.olexandrivka.info

Розповісти друзям про сайт:

Сайт та інформація на сайті належить
Олександрівській районній бібліотеці для дітей.
При використанні будь-якого матеріалу посилання на сайт обов'язкове

Гостьова книга Зворотній з'язок Форум


Наша адреса:
вул. Леніна 58А
смт. Олександрівка
Олександрівський район
Кіровоградська область

Наша електронна скринька:
olexlitlelibrary@rambler.ru

Наш телефон:
8(05242)3-20-47