Авторизація
Шановний Гість
Ласкаво просимо!

Будь-ласка увійдіть у свій профіль, або зареєструйтесь скориставшись формою яка вказана нижче



Якщо ви зареєстровані на сайті www.olexandrivka.info,
то для входу можна використати ті ж самі
е-мейл та пароль
Режим роботи
Понеділок - П'ятниця

-

Cубота

-

Неділя - Вихідний

Останній день місяця
Санітарний
Головна » 2019 » Травень » 29

Вагітність і народження дитини – це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування. Які права має вагітна жінка? Кожна вагітна жінка має право: • самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; • отримати психологічну підготовку до пологів; • бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо; • отримати психологічну підтримку, яка може полягати в залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо. Які права має жінка під час пологів? Право на сімейні (партнерські) пологи. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством. Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями. Право на свободу дій у пологах. Кожна породілля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі. Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або за інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам. Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Які документи мають надати при виписці з пологового будинку? У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів: • витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері; • довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку. Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку. Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою: 1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження; 2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини; 3. призначення допомоги при народженні дитини; 4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях; 5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я; 6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; 7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї; 8. визначення належності новонародженої дитини до громадянства України; 9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі. Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину? Українське законодавство передбачає, що кожна жінка, незалежно від віку, має право на такі види допомоги: • Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. • Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах, виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. • Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами. • Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 36 | Додав: Адміністратор | Дата: 29.05.2019 | Коментарі (0)

Забезпечення основних життєвих потреб, у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і досі залишається актуальним для нашої держави. У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг? Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я). Який порядок надання медичних послуг? Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю. Як відбувається забезпечення лікарськими засобами? Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб. Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу? Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме: Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого - - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; - - або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років. Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків - карається обмеженням волі на строк до 4-х років; - або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років; - або виправними роботами на строк до 2-х років; - або обмеженням волі на строк до 2-х років; - або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього - карається обмеженням волі на строк до 5-ти років; - або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Категорія: Поради батькам | Переглядів: 42 | Додав: Адміністратор | Дата: 29.05.2019 | Коментарі (0)

© Офіційна сторінка Олександрівської районної бібліотеки для дітей.
Створена на базі Олександрівського інтернет-порталу www.olexandrivka.info

Розповісти друзям про сайт:

Сайт та інформація на сайті належить
Олександрівській районній бібліотеці для дітей.
При використанні будь-якого матеріалу посилання на сайт обов'язкове

Гостьова книга Зворотній з'язок Форум


Наша адреса:
вул. Леніна 58А
смт. Олександрівка
Олександрівський район
Кіровоградська область

Наша електронна скринька:
olexlitlelibrary@rambler.ru

Наш телефон:
8(05242)3-20-47